Робота з батьками

План роботи у 3-Б класі

(консультування батьків)

учениці з ООП

На 2022/2023 н.р.

№ П/п	Заходи	Дата	Відмітка про виконання
	I семестр
1.	Ознайомлення батьків з розкладом занять навчального плану учениці, спеціалістами, що їх викладатимуть.	Вересень
2.	Ознайомлення батьків з наявним рівнем знань і умінь учениці, нарада стосовно індивідуального навчального плану на 2022-2023 н.р.	Вересень
3.	Консультація для батьків «Неуважні діти і дистанційне навчання»	Вересень
4.	Консультація для батьків «Як допомогти дитині виконати домашнє завдання»	Вересень
5.	Консультація для батьків «Взаємини з дитиною з ООП»	Жовтень
6.	Консультація для батьків «Найліпший мотив до діяльності або давай зробимо це разом»	Жовтень
7.	Консультація «Як формувати у дітей знання про навколишній світ, якщо у Вас особлива дитина»	Листопад
8.	Консультація щодо дотримання єдиних мовленнєвих вимог у сім'ї	Листопад
9.	Консультація з батьками «Як не перетворити дім на пастку для батьків та дітей – корисні поради»	Листопад
10.	Батьківський авторитет у вихованні дитини	Листопад
11.	Консультація з батьками «Привчаємо дитину вчасно виконувати домашнє завдання»	Грудень
12.	Сімейний вернісаж «Пальчиковий театр на руках дітей та батьків»	Грудень
13.	Ознайомлення з навчальними досягненнями за І семестр. Виявлення недоліків у навчанні	Грудень
	II семестр
14.	Педагогічні поради та пам’ятки для батьків	Січень
15.	Поради батькам «Як контролювати проявами гніву у дитини»	Лютий
16.	Консультація з батьками «Взаємовідносини в сім’ї»	Лютий
17.	Консультація для батьків Бліц-турнір «Щоб дитина росла здоровою і міцною»	Лютий
18.	Ознайомлення батьків з розвивальними вправами, іграми для домашніх занять з дітьми	Березень
19.	Поради батькам щодо формування позитивної самооцінки дітей з ООП	Березень
20.	Консультація щодо необхідності допомоги  дитині з ООП у вихованні у себе лідерських рис	Березень
21.	Консультація з батьками на тему: «Дитина відмовляється ходити до школи»	Березень
22.	Консультація з батьками «Як батькам виховувати в дітей чесність»	Квітень
23.	Консультація з батьками «Як допомогти дитині у налагодженні відносин з однолітками»	Квітень
24.	Консультація з батьками «Значення спілкування в житті дитини»	Квітень
25.	Консультація з батьками «Як навчити дитину бути відповідальною»	Травень
26.	Ознайомлення з результатами роботи за рік.	Травень
27.	Підведення підсумку роботи. Складання попереднього плану роботи на наступний рік.	Червень
28.	Бесіда з батьками «Організація вільного часу та відпочинку під час літніх канікул»	Червень
29.	Рекомендації щодо літнього відпочинку	Червень

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

«ВЗАЄМИНИ З ДИТИНОЮ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБА

  Прийміть ситуацію, змиріться з нею, не думайте про те, як і чому це трапилось, розмірковуйте, як із цим жити далі. Пам’ятайте, що всі ваші страхи та «чорні думки» дитина відчуває інтуїтивно. Якщо не хочете, щоб дитина росла нервовою, похмурою, намагайтесь знайти в собі сили оптимістично дивитися в майбутнє.

  Ніколи не жалійте дитину лише тому, що вона не така, як усі. Даруйте дитині свою любов та увагу, але не забувайте, що усі члени родини мають можливість для саморозвитку та повноцінного життя.

   Організовуйте побут так, щоб ніхто в родині не відчував себе «жертвою», відмовляючись від особистого життя. Не захищайте дитину від обов’язків та проблем. Якщо стан дитини дає змогу, вигадайте їй прості домашні обов’язки, намагайтеся навчити дитину піклуватися про інших. Вирішуйте всі справи разом із нею.

  Надайте дитині самостійність у діях та прийнятті рішень. Стимулюйте її пристосувальну активність; допомагайте в пошуку прихованих можливостей. Розвивайте вміння та навички самообслуговування.

Пильнуйте за своєю зовнішністю та поведінкою. Дитина повинна пишатися вами. Не бійтеся відмовити дитині в чому-небудь, якщо вважаєте її вимоги надмірними. Однак проаналізуйте кількість заборон, з якими стикається дитина. Продумайте, чи всі вони обґрунтовані, чи є можливість скоротити обмеження, зайвий раз проконсультуйтеся з лікарем чи психологом.

  Частіше розмовляйте з дитиною. Пам’ятайте, що ані телевізор, ані радіо не замінять вас.  Не обмежуйте дитину в спілкуванні з ровесниками.

Не відмовляйтеся від зустрічі з друзями, запрошуйте їх у гості. Нехай у вашому житті знайдеться місце й високим почуттям, і маленьким радощам.

Частіше дослухайтесь до порад педагогів та психологів. Певне захворювання дитини з ООП потребує специфічного догляду, а також спеціальних знань та вмінь. Більше читайте, проте не лише спеціалізовану літературу, а й художню.

  Спілкуйтесь із родинами, де є діти з особливими освітніми потребами. Це важливо не лише для вас, а й для дитини, якій ви можете зробити послугу на все життя, знайшовши друзів або (що дуже часто буває) супутника життя.

Не докоряйте собі. В цьому разі зростає ймовірність, що дитина виросте психологічним монстром, а це неминуче посилить її соціальну дезадаптацію та примножить страждання. У тому, що дитина хвора, ви не винні.

                            Поради батькам щодо роботи з дітьми із ЗПР

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО РОБОТИ З ДІТЬМИ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ

Причини затримки психічного розвитку у дітей.

Причин, які зумовлюють затримку психічного розвитку у дітей, багато. Це можуть бути:

- несприятливі умови виховання;

- спадкова схильність;

- довготривалі хронічні захворювання у ранньому дитинстві;

- порушення функціонування мозку, що виникають ще під час внутрішньоутробного розвитку;

- ускладнені пологи.

   Затримку психічного розвитку можуть спричинити різноманітні чинники. Час виникнення, глибина, особливості прояву цього відхилення у психічному розвитку дитини різні. Батькам дуже важливо вчасно помітити та докласти зусиль для їх усунення упродовж перших 6-ти років життя, оскільки цей час – визначальний для майбутнього успішного навчання дитини у школі та й усього її подальшого життя.

   Якщо ви помітили, що ваша дитина відстає у розвитку, проконсультуйтеся із психологом, дитячим лікарем-психіатром, проте пам’ятайте, подальший розвиток вашої дитини найбільше залежить від вас.

   Не сподівайтеся, що затримка психічного розвитку (ЗПР) мине сама по собі, або що ви, доклавши зусиль, зможете швидко подолати це відставання. Важливо не забувати: кожна дитина, хвора чи здорова, - індивідуальність, яка потребує особливого підходу, має притаманний лише їй темп та специфіку розвитку, свої можливості.

   Розвиваючи дитину із ЗПР, Сак Т.В., Марчук Т.Ф., Прохоренко Л.І. рекомендують скористатися такими порадами.

- Усуваючи відставання у розвитку дитини, звертайте увагу на всю її психічну сферу. Роботу з дитиною слід починати зі збагачення чуттєвого пізнання навколишнього світу, тобто набуття тих знань, уявлень, вражень, які свого часу дитина не отримала під час безпосереднього знайомства з предметами.

- Пам’ятайте про підвищену схильність дитини втрачати увагу.

   Під час занять з малюком потурбуйтеся, аби навколо не було нічого, що могло б відволікти увагу: зайвих речей, увімкненого телевізора чи приймача.

- Пам’ятайте про згубний вплив на головний мозок дитини електромагнітного випромінювання, яке виникає під час роботи комп’ютера, мобільного телефону, мікрохвильових печей тощо.

- Тривалий час дитина із ЗПР потребує допомоги дорослого. Спочатку це може бути дія, яку дорослий виконує рукою малюка, а потім зразок, який він демонструє дитині. Дуже часто потреба у застосуванні зразка може бути досить тривалою.

   Формуванню в дітей із ЗПР пізнавальної сфери, початок якого припадає на дошкільний вік дитини, батьки часто не надають значення.Можливо тому, що не завжди знають, чого саме слід навчити дитину. Вище зазначені науковці пропонують ряд рекомендацій, як формувати пізнавальну сферу дитини із ЗПР.

                                                                      Як формувати мовлення.

   Частіше спонукайте дитину розповідати про побачене на прогулянці, в парку, на вулиці, дорогою у дитячий садок, тим швидше розвивається її зв’язне мовлення.

     Дуже важливо вчити говорити дитину виразно, дослухатися, як говорять дорослі. Тому під час читання оповідання або казки важливо створювати перед маленьким слухачем яскраву й правдиву картину зимового лісу, переживання дівчинки, яка заблукала в лісі, радість зайчика, котрий знайшов свою маму. Це викликатиме у дитини відповідні почуття, що безпосередньо впливатимуть на її мовленнєвий та емоційний розвиток.

                                                             Вчимося розглядати сюжетні малюнки.

   Розширюватиме знання про навколишній світ, збагачуватиме словник і розвиток мовлення дитини систематичне розглядання сюжетних малюнків. Дитину із ЗПР потрібно вчити розповідати за малюнками. Для цього можна використати ілюстрації з художніх книжок, дитячих журналів. Під час розглядання малюнка дорослому слід скеровувати сприймання дитини, ставлячи запитання, наприклад, такі: «Хто зображений на малюнку?», «Що роблять звірі?», «Звідки видно, що зайчик плаче?», «Як ти думаєш, лисичці шкода зайчика?». Необхідно привертати увагу до деталей, які важко помітити, пояснювати їх значення, якщо вони малозрозумілі, активізувати висловлювання дитини. З часом, разом із дитиною можна придумувати назви до малюнків, складати розповідь про одного з персонажів.

Як формувати знання про довкілля.

   Предмети, які сприймаються, мають позначатися словом, водночас слово завжди має підкріплюватися чуттєвим досвідом. Формуючи у малюка знання про навколишній світ, батькам слід обов’язково домогтися зв’язку між відчуттям і словом, сприйманням і словом, уявленням і словом.

Розвиток пізнавальної діяльності.

   У дітей із ЗПР розумові дії формуються з відставанням і недостатньо продуктивно, до того ж процеси пізнавальної діяльності недосконалі: звужене й обмежене сприймання, недостатня пам'ять та увага. Тому дітей потрібно спеціально вчити розрізняти та називати колір, форму, розмір предметів, їх розташування у просторі, вміти застосовувати ці знання практично. Заняття проводити у вигляді гри.

   Варто пам’ятати, що під час виконання всіх видів діяльності малюк має розповідати про те, що він робить, називати кожну форму, що вивчається, відповідним словом.

   Важливо вчити дитину виділяти та вміти пояснювати просторові відношення між предметами, використовувати їх у практичній діяльності.

   Неабияку увагу слід приділяти виробленню вміння орієнтуватися в сторонах предмету, який знаходиться перед дитиною – визначати орієнтири на аркуші паперу, в альбомі; вміти знаходити верх і низ, правий і лівий бік тощо. З цією метою можна застосовувати такі вправи: позначати лівий верхній кут аркуша однією умовною позначкою, нижній – другою, середину – третьою; поділити аркуш на певну кількість частин і виконати за словесною інструкцією малюнок у кожній із цих частин. З цією ж метою даються завдання на штрихування зображень предметів або геометричних фігур, малювання смужок: зліва – направо, знизу – вгору, похило. Розуміння просторових відношень впливає і на мовленнєвий розвиток дитини. Мовлення збагачується прийменниками, прислівниками, стає розгорнутішим.

   Важливо вчити дитину аналізувати предмет у певній послідовності, запитуючи: «Як це називається?», «З чого зроблений?», «Для чого потрібний?»

   Притаманне дітям із ЗПР відставання в інтелектуальному розвитку, складність вироблення навичок – все це гальмує формування вміння працювати за інструкцією, послідовно виконувати завдання. Ще до школи слід почати навчати дитину працювати за зразком, інструкцією. Таку роботу можна проводити під час конструювання, малювання. Разом з дитиною слід аналізувати зразок, визначити послідовність складання конструкції, здійснення окремих дій малювання.

   Для розвитку дитини із ЗПР корисні заняття ліпленням. Виготовлення навіть простих фігурок з пластиліну чи глини потребує узгоджених рухів і актів сприймання, аналізу зразка за різними ознаками та відтворення цих ознак у виробі. Отже, активно тренуються саме ті функції, які в дітей даного контингенту відстають і потребують уважної корекції. Крім того, робота з пластичним матеріалом розвиває дрібні рухи кисті руки, що позитивно впливає не тільки на вдосконалення рухових функцій, які в дітей із ЗПР дещо недосконалі, незграбні, а й на інші функції, зокрема, мовлення. Відомо, що між розвитком функцій руки та механізмами мовлення існує зв'язок, і через це розвиток одного сприятливо позначається на розвиток іншого.

   Батьки повинні підтримувати дитину, формувати у неї позитивну мотивацію. Тому, поки можливості такої дитини зміцніють, доцільно пропонувати їй лише ті завдання, які вона змогла б виконати, тобто заслужити похвалу.